Міністерство освіти і науки України
Національний Університет «Львівська політехніка»
/
РОЗРАХУНКОВА РОБОТА № 2
з курсу “Охорона праці в галузі”
«Розрахунок вентиляції виробничих приміщень»
Варіант 16
Мета роботи: Вивчення методів розрахунку вентиляції виробничих приміщень.
Теоретичні відомості
Для підтримання в приміщенні нормальних параметрів повітряного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам, влаштовують вентиляцію.
Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил), а також призначений для покращення метеорологічних умов в приміщенні.
Системи вентиляції можна умовно класифікувати за такими основними ознаками:
спосіб організації повітрообміну - природна, механічна та змішана (застосовується і природна, і механічна вентиляція);
спосіб подачі та видалення повітря (припливна, витяжна та припливно-витяжна);
призначення (загальнообмінна та місцева).
Найбільш досконалою системою механічної вентиляції є кондиціонування повітря, яке застосовується для штучного створення оптимальних параметрів мікроклімату у виробничих, адміністративних, громадських приміщеннях або на робочих місцях. Створення та підтримання постійних чи змінюваних параметрів повітряного середовища проводиться автоматично незалежно від зміни зовнішніх метеорологічних умов та всередині приміщення (при частковій рециркуляції повітря) і здійснюється в спеціальних установках – кондиціонерах.
Вибір системи вентиляції, її продуктивність вибирається на основі розрахунків необхідного повітрообміну L (м3/год) для кожного періоду року. Кількість повітря заданих параметрів, яке необхідно подати в приміщення, визначається за кількістю тепла, вологи і шкідливих речовин, що виділяються в ньому. При одночасному виділенні в приміщення шкідливих речовин, тепла і вологи в якості необхідного повітрообміну приймають найбільшу кількість повітря, яка одержана в розрахунках для кожного виду шкідливих виробничих виділень.
Завдання для розрахунку
1.Розрахунок повітрообміну за шкідливими речовинами.
Необхідний об’єм повітря для розбавлення шкідливих речовин до допустимих концентрацій розраховують за формулою:
, (2)
де G–кількість шкідливої речовини (випарів, газів, пилу), які виділяються в приміщенні за годину, мг/год;
C– концентрація шкідливої речовини у повітрі, яке видаляється, мг/м3;
Со – концентрація шкідливої речовини у припливному повітрі, мг/м3,
L - кількість припливного повітря, яке необхідно ввести для зменшення вмісту шкідливої речовини до гранично допустимих концентрацій, м3/год.
G=30 мг/год;
C= 0,3 мг/м3;
Со = 0,3*0,3=0,09 мг/м3.
L= 30/ (0,3-0,09)=142,86 м3/год.
2. Розрахунок повітрообміну за надлишковим теплом
Необхідний об’єм повітря для відведення надлишків тепла визначається за формулою
(1)
L – кількість припливного повітря за одиницю часу, яке необхідно ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла, м3/год;
с – питома теплоємність повітря за незмінного тиску, що дорівнює;
с=1 кДж/(кг•град) = 0,239 ккал/(кг•град)
- густина зовнішнього повітря, кг/м3 (таблиця 1 Додатку);
tвн і tзовн - відповідно, температура внутрішнього і зовнішнього (припливного) повітря, (температура припливного повітря в основному приймається на 5 – 10 град нижче температури повітря в приміщенні), (C;
Qнадл - надлишкове тепло, яке визначається різницею тепла, що надходить в приміщення (Qнадх) та втратами тепла з приміщення (Qвідх), ккал/год.
Q1 - надходження тепла від техніки, ккал/год
860 - тепловий еквівалент, ккал/кВт;
k - коефіцієнт втрат;
N1 - потужність техніки;
n - кількість одиниць техніки;
Q2 - надходження тепла від світильників, ккал/год;
n - кількість світильників;
N2 - споживана потужність світильників, кВт; N2 = pп . S
k - коефіцієнт втрат (k= 0.9 для потужних ламп розжарювання, 0.95 - для ламп розжарювання малої та середньої потужності, 0.4-0.6 - для люмінісцентних ламп);
S ...
